В. Липківський. Православна Хрестова Церква Українського Народу. — Нью-Йорк. — 1974. — 32 с.
До 30-х роковин відродження Української Автокефальної Православної Церкви, яке сповнюється цього року, випускаємо в світ працю Митрополита-Мученика «Православна Христова Церква Українського Народу».
Щиро й безпосередньо, кров'ю серця написана вона. Автор написав історичний нарис Української Православної Церкви, як драму, драму духовного єства Українського народу, одвічно шматованого ворогами. Глибоко освітлюються історичні факти, встає в усьому своєму жахливому образі підступна й лукава Московщина, встає польська займанщина, з кожної сторінки, з кожного рядка книжки говорить одверта правда, болюча і зворушлива. «По заслугах» віддається належне всім, чужинцям і своїм, що вершили Юдине діло — розп'яття Української Церкви.
Всім українцям, тим, що свідомі свого історичного релігійно-національного буття, і тим, котрі, бувши заведені на облудні шляхи, ще не прозріли для нього, радимо прочитати цю працю Митрополита Василя Липківського.
Прот. Д. Б-ко
22. VII. р. Б. 1951-на чужині.
Написана в 20-х роках, після 1-го Всеукраїнського Православного Церковного Собору. Друкувалася року 1926 в місячникові ВІЩРади, який на 7-му числі був заборонений совєтською владою й перестав виходити.
Ця книжка є фотопередруком з ювілейного видання, що було опубліковане Православною Церковною Радою УАПЦ в Мюнхені (Західна Німеччина) 1951 року з нагоди 30-ліття Української Автокефальної Православної Церкви.
Тираж 1000 примірників.
Митрополит Василь Липківський. Історія Української Православної Церкви. Розділ 7: Відродження Української Церкви. Канада, Вінніпег. — 1961. — 269с.
Рукопис книги Митрополита Липківського «Історія Української Православної Церкви. Розділ 7: Відродженяя Української Церкви» («Написаний на досить доброму, як на радянські умови, лінійованому папері… фіолетовим чорнилом… густими рядочками, майже без поправок, тодішнім українським правописом…») потрапив до рук архиєпископа Ніканора в Києві у травні 1942р. Він налічував 552 стор., з яких 139 стор. припадало на 7 розділ. Саме з цього розділу було зроблено копії, одну з яких передали Митрополитові УГКЦ А.Шептицькому. Той звелів зробити «більш копій і роздати їх lля перехову різним особам». Одну з цих копій було надіслано до Риму, де було «зроблено переклад того рукопису на італійську мову для вжитку Cекретаріяту Cтану його Святости Папи…»
Зберігалось кілька машинописних варіантів (передруків) 7 розділу і на основі одного з них зроблено цю книгу (Інші частини «Історії...» було втрачено під час Другої Світової війни). Займає цей розділ у книзі 172 стор., інше — вступ і замітки видавця — протопресвітера С.В.Савчука.
Митрополит Василь Липківський. Листи 1933-1937. — Видавець Українське Православне Братство ім. Митр. Василя Липківського. Лос-Анжелес, Каліфорнія, ЗДА. 1980. — 167 с.
У книзі вміщено листи Митрополита В. Липківського до о. Петра Маєвського, якого він висвятив у сан священника 11 грудня 1921 року у Микільському Соборі (зруйнований 1934 року). О. Петро Маєвський наприкінці 20-х років, коли гоніння на церкву в Україні стали нестерпними, виїхав за кордон — Стрий (Галичина), потім Вінніпег (Канада) і, нарешті, Лос-Анжелес (США), де продовжував свою священницьку діяльність.
Усього в книзі 19 листів (надруковані українською та англійською мовами, а також у факсимільному вигляді), але їх було значно більше, проте багато з них просто не доходили до адресата (або просто не виходили за межі СРСР?). Це видно із зауважень у тих листах, що все таки дійшли.
У вступному слові о. Петро Маєвський пише.
«Листи» Митрополита — це останній твір його — це немов заповіт його — берегти Рідну Церкву, відроджену в Україні до вільного життя (1921 р.) — берегти її понад усе…
Листувавсь я з Первосвятителем нашої Церкви, Митрополитом о. Василем Липківським від 1933 р. по 1937 р. вкл., до часу, коли Митрополита арештовано й заслано невідомо куди. З Митрополитом я був досить близько знайомий, бо працював я кілька літ в канцелярії ВПЦРади й часто зустрічався з ним, а також вітав його кілька разів у своїй парафії в Києві.
Одержав я від Митрополита 19 листів, з того 10 з Києва (передмістя Солом'янка), а 9 з Александрівської Слободи (Київ, повіт), куди заслано його без права переїзду. З огляду на ощадність паперу, що його тяжко було дістати, листи писані густо, дуже дрібним почерком, а папір низької якости, ріжного формату, коверти з сірого бібулового паперу. Деколи посилав я папір о. Митрополитові, але не завжди він його одержував.
Крім цих листів одержав я від Митрополита 110 проповідей, що він їх склав і написав власноручно… Проповіді ці були видані 1969 р. великою книгою, в золоченій оправі (609 стор.), тиражем в тисячу прим. — друкарня «Київ», Торонто, Канада, вид. Українське Прав. Братство, ім. Митрополита Василя Липківського, в час Голови Бр-ва А.І. Яременка…
Покищо оригінали листів зберігаються у мене (в банку) і я передам їх до музею-архіву нашої Церкви, коли буде придбане для цього відповідне приміщення.
Ця книжка складається з 3 частин: 1. Український текст, 2. Фото-копії оригіналів листів Митрополита, 3. Англійский текст.
м. Лос-Анжелес, Каліфорнія, 1980. Прот. О.П.Маєвський"
У книзі 600 стор. о. П.Маєвським зібрано 197 проповідей Митрополита Липківського
Статистичний перегляд проповідей, зроблений о. П.Маєвським.
1. Проповіді, друковані в 9-ти зшитках у Києві. Вид. ВПЦ Ради в 1924-1925 рр. – усіх 86;
2. Оригінали давніх проповідей, що збереглись у Митрополита, писані під час його духовного Керівництва Церквою у 1921-1927 рр. – усіх 24;
3. Оригінали проповідей, що їх Митрополит писав у 1933-1936 рр. і надсилав до мене в Канаду, м. Вінніпег – усіх 87 (ще 30 проповідей до адресата не дійшли – "загубились" у Києві.)
"… За можливі деякі мої недотягнення в редагуванні й коректі цієї великої книги прошу шановного читача мені дарувати, бо це був труд вище моїхслабих сил, хоч в нього вклав я свою глибоку шану і любов жл особи Великого Митрополита. –
о.Петро Маєвський"
СПИСОК ТВОРІВ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ
1. Крім Проповідей, що надруковані в цій книзі, з яких 111 оригіналів збереглося, написав був Митрополит ще наступні твори, що не були друковані – більша частина з них безнадійно пропала.
2. Наука самоосвіти українського духівництва – (Український церковний устав – 2 томи, більш тисячі листків).
3. Підручник на Старий і весь Новий Заповіт.
4. Бесіди по історії Всесвітньої Церкви – (32 бесіди – за Ричардсоном і проф. А. Лебедевим – 740 листків).
5. Коротка Історія Української Церкви – (друкована в журналі "Церква й Життя", Київ 1926 р.).
6. Історія Української Православної Церкви – (за проф. М. Грушевським – 530 листків). З цього твору зберігся тільки VІІ-ий розділ, що був виданий друком Українською Православною Церквою в Канаді, 1961 р. – 174 стор.).
7. Переклад св. Євангелії і Апостола – з оригінальним порядком читання Євангелії й Апостола, (а також Парамій і Кафтизм) на весь рік.
8. Цінні статті й Послання – друковані в журналі "Церква й Життя", Київ 1927 рік.
9. Листи Митрополита до о. Петра Маевського в Канаду – 19 листів, – всі оригінали збережені, – були видруковані (в 1953 р.) міміографським способом, у невеликій кількості.
(Подано з листа о. Митрополита).
Проповіді на неділі й свята. Слово Христове до Українського народу
Передмова
Широко відоме українському суспільству – в Україні й на чужині сущому – ім'я Митрополита Василя Липківського – новітньбго Апостола, й Мученика за Церкву Христову, за нарід свій.
Слава подвигу цього великого Ієрарха і патріота сяє своїм нетлінним світлом у нинішній пустелі нашого національного лихоліття, сяє і кличе нас до обов'язку, до служіння вищій ідеї.
Сяє ця слава над могилами сподвижників, учеників і вірних ^Литро-полита, тих многих на нашій Голготі замучених. Сяє в недолі живих його наслідувачів, тернами вінчаних.
Сяє вона страдникам у московсько-совєтському полоні на Землі Рідній і тим його невільникам, братам нашим, що в нетрях Сибіру й Казахстану, на Соловках та в інших засланнях з надлюдської роботи й наруги погибають.
Сяє усім, що в буремні дні з того Вавилону в новий «.ісходя вийшли; всім тим, котрі взяли на себе святий обов'язок берегти на чужині до прийдешнього дня Воскресіння Вітчизни нашої релігійно-національний ідеал її.
Знають незабутнього Митрополита ті, що були свідками його апостольського служіння Православній Церкві Українській; ті, що бачили його подвижництво і його мучеництво за неї.
Знають його ті, що чули вогненне слово його благовістя, його проповідь любови до Бога і свого народу, проповідь Царства Христового на землі, Царства не від світу цього.
Знають і ті, що з десятих уст чули про нього, про його діла, а в ділі він завжди був такий, як і в слові.
Всім тим, що, не вгасили в серцях своїх іскри Божої, всім голодним і жадним на Господню й нашу національну істину – відомий Митрополит Василь Липківський.
Та не відомі широкому українському й чужому світові писані праці цього невтомного церковно-національного діяча України – доби її розстріляного відродження.
До 45-их роковин відродження Української Автокефальної Православної! Церкви, яке сповняється цього 1966-го року, випускаємо в світ працю Митрополита-Мученика «ПРОПОВІДІ на Євангельські і Апостольські теми».
Щиро й безпосередньо, кров'ю серця написана ця велика праця. Глибоко освітлюються історичні факти життя Спасителя Христа на землі, Його проповіді, зміст яких пов'язує Митрополит з життям нашого знедоленого народу. З кожної проповіді, з кожної сторінки і її рядка говорить одверта правда – болюча, тяжка і зворушлива. Не забуто тут чужинців і своїх, що вершили Юдине діло – розп'яття Української Церкви.
Усім Українцям – тим, що свідомі свого історичного релігійно-національного буття, і тим, котрі, бувши' заведені на облудні шляхи, ще не прозріли для нього – радимо прочитати цю цінну працю.
Пийте всі з цієї криниці мудрости цілющу воду, що її залишив нам безсмертний Митрополит-Мученик Василь Липківський, і нехай вона сцілить наші духовні немочі і охоронить від всього чужого, зокрема московського, що змагає до поневолення нашої Церкви і всього Українського народу.
Жовтень, Р. Б. 1966. м. Чікаґо. США.
|
Лист письменника О. Гончара до пана П. Матули від 14.03.1991. Петро Матула — один з очільників Українського Православного Братства ім. Митрополита Василя Липківського (США), автор книги «Історія пам'ятника Митрополитові Василеві Липківському», Вашінгтон, 2009 |